Які види інтелекту виділив Гарднер?

Говард Гарднер спершу запропонував сім видів інтелекту 1983 року — лінгвістичний, логіко-математичний, музичний, тілесно-кінестетичний, просторовий, міжособистісний і внутрішньоособистісний, — а 1999 року додав натуралістичний. Він також розглядав можливий екзистенційний інтелект, але не визнав його остаточно дев'ятим видом.

Чи доведена науково теорія множинного інтелекту?

Ні. Великі дослідження, що перевіряли людей за всіма запропонованими Гарднером видами інтелекту, загалом виявили, що бали корелюють між собою, а не діють як незалежні здібності, — це підтверджує традиційну однофакторну модель інтелекту, а не твердження Гарднера про їхню відокремленість.

Множинний інтелект — це те саме, що IQ?

Ні. Тести IQ вимірюють вужчий набір здібностей до міркування й знань і об'єднують їх в один бал. Теорія Гарднера пропонує набагато ширший, непідтверджений перелік талантів — включно з музичними й тілесно-кінестетичними здібностями, — які тести IQ взагалі не намагаються вимірювати.

Якщо доказів мало, чому теорію досі викладають у школах?

Привабливість теорії має здебільшого освітній і мотиваційний характер — вона спонукає вчителів цінувати ширший спектр сильних сторін учнів, — а не науковий. Її популярність у класах зберігається, навіть попри те, що психометричні дослідження знайшли мало підтверджень тому, що вона описує реальну структуру інтелекту.

Теорія множинного інтелекту Гарднера: твердження проти доказів

Психолог Говард Гарднер у своїй теорії множинного інтелекту стверджує, що інтелект — це не одна загальна здібність, відображена в єдиному балі, а набір значною мірою незалежних талантів: музичного, тілесного, міжособистісного та інших — поряд з логічними й вербальними навичками, які вимірюють тести IQ. Це одна з найвпливовіших ідей у сучасній освіті. Це також одна з найсуперечливіших ідей у психології інтелекту. З'ясуймо, що теорія стверджує насправді, чому вона набула такого широкого поширення і що відбувається, коли її перевіряють емпірично.

Вісім (і імовірно дев'ятий) видів інтелекту

Гарднер спершу запропонував сім видів інтелекту в книжці Frames of Mind (1983), а потім 1999 року додав восьмий (Gardner, 1983):

Лінгвістичний — здібність до слів і мови.
Логіко-математичний — міркування, робота з числами, пошук абстрактних закономірностей — найближче перетинається з тим, що вимірює традиційний тест IQ.
Музичний — чутливість до ритму, висоти звуку й тону.
Тілесно-кінестетичний — контроль і координація тіла, як у спортсменів чи танцівників.
Просторовий — уявне маніпулювання формами і простором.
Міжособистісний — розуміння інших людей і ефективна взаємодія з ними.
Внутрішньоособистісний — самопізнання і саморегуляція.
Натуралістичний — розпізнавання і класифікація закономірностей у природному світі (додано 1999 року).

Гарднер також припускав можливий дев'ятий вид — екзистенційний інтелект — чутливість до «великих питань» про життя і сенс, — але не став остаточно закріплювати його як формальну категорію.

Чому теорія популярна, особливо в школах

Привабливість теорії зрозуміла: вона каже кожному учню, що він розумний по-своєму, а не ранжує всіх за однією шкалою. Для вчителів вона дає мову для того, щоб цінувати навички, які звичайний тест ігнорує, — музику, рух, соціальні вміння, — і обґрунтування для того, щоб викладати той самий матеріал у різних форматах. Це справді корисна педагогічна ідея незалежно від того, чи виявиться правильним твердження про структуру інтелекту, яке лежить у її основі, — почасти тому теорія лишається впливовою в освіті, навіть коли психометричні дослідники стали ставитися до неї скептично.

Що насправді показують докази

Коли запропоновані Гарднером види інтелекту вимірювали безпосередньо і перевіряли один проти одного, результати не підтвердили їхню незалежність. Віссер, Ештон і Вернон (2006) розробили тести для кожної з областей Гарднера і виявили, що люди, які добре показали себе в одній з них, зазвичай добре показували себе і в інших, — це картина, яку передбачає єдиний загальний чинник (g), а не вісім не пов'язаних між собою здібностей. Окремий критичний огляд дійшов схожого висновку щодо ширших тверджень, які роблять про цю теорію в освіті й науково-популярній літературі (Waterhouse, 2006). Ніщо з цього не доводить, що в людей немає різних сильних сторін — вони, безперечно, є, — але це свідчить проти того, що ці сильні сторони є окремими видами інтелекту у вимірюваному, психометричному сенсі слова.

Чим це відрізняється від тесту IQ

Стандартний тест IQ, як ми розповідаємо у статті про те, що насправді вимірює тест IQ, свідомо обмежується вузьким набором завдань на міркування й знання саме тому, що ці завдання надійно корелюють одне з одним і можуть бути оцінені відносно норми. Схема Гарднера намагається відповісти на інше, ширше питання — які форми може набувати людська здібність, — і ніколи не створювалася й не перевірялася як вимірювальний інструмент так, як це зроблено для тесту IQ. Емоційний інтелект — єдина суміжна концепція з власною, більш усталеною традицією вимірювання, почасти тому її розглядають окремо від восьми видів Гарднера.

Що в підсумку можна сказати про теорію

Сьогодні теорію множинного інтелекту найкраще розглядати як освітню філософію з реальною користю для класу, а не як науково підтверджену карту будови інтелекту, — обидва твердження можуть бути правильними водночас. Якщо вам цікаво, що традиційний тест на міркування з єдиним балом насправді скаже про вас, наш нормований за віком безкоштовний тест IQ вимірює саме ту конструкцію загального міркування, з якою ця стаття порівнює теорію Гарднера, і дає ваш бал і перцентиль приблизно за той самий час, що потрібен на читання цієї сторінки.